Bulletin of the Academy of Advocacy of Ukraine

2019 • Volume 16 • Issue 2(43)

УДК | UDC : 347.13
DOI: 10.37692/visnyk.aau.16.2(43).22-31
Посилання | Cite as:

The Issue of Ukrainian Advocacy Origin. Bulletin of the Academy of Advocacy of Ukraine. . Volume 16. Issue 2(43). С. 22–31.
DOI: 

Ключові слова | Keywords:

Received:
Published online: 12 Dec. 2019

Copyright © 2019 Popeliushko V.

Creative Commons This article is published under the terms of Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0)

Link to The Issue of Ukrainian Advocacy Origin

The Issue of Ukrainian Advocacy Origin

Vasyl Popeliushko

Vasyl Popeliushko

Doctor of Legal Sciences • професор
National University of Ostroh Academy

Анотація | Abstract

The article deals with the debated issue of time, place and form of advocacy origin in the territory of modern Ukraine. The author provides an analysis of rese‑archr’ perspectives outlining that advocacy in Ukraine stems from the Kyiv Rus time of Ruska Pravda in the form of natural representation in court by relatives of both parties, witnesses that heard information, eyewitnesses, and friends called “good people”.

It has been substantiated that Ruska Pravda implied the principle of personal appearance of parties in the court of law. There was nothing about legal representation in Ruska Pravda. Moreover, its reasoning based on Pskov and Novgorod Judicial Charters is not correct due to the fact that legal acts of Ukrainian people, namely Lithuanian Statutes, were successors in title of Ruska Pravda.

Eyewitnesses in the times of Ruska Pravda were the witnesses of a fact or an event, in other words, they were the witnesses in the modern meaning of the word whereas the witnesses that heard something were the witnesses of good fame of a party they testified for. During the period of the Grand Duchy of Lithuania, the were transformed into compurgators, or the people who rebutted the charges against the accused in committing a crime.

Ukrainian advocacy was incubated in the Grand of Lithuania when the essential grounds and circumstances emerged. Bu this, a mix of factors is meant, as for (i) the transition from natural to monetary farming, (ii) real estate and land trade development, (iii) extension of enacted law and its preponderance over a custom, etc. These factors necessitated individuals, well-gualified in the sphere of law and litigation, who could professionally represent people in court. The above-mentioned individuals appeared in the Grand Duchy of Lithuania in the beginning of 16th century.

Their professional nominations varied, as for spokespeople, ambassadors, procurators etc. By this, it is meant that Ukrainian advocacy emerged through an ‘procuratorship’ in the first Lithuanian Statute since the term ‘advocatus’ was used to denote vogts of the villages under Magdeburg right. That is why, September 29, when the first Lithuanian Statute was adopted, has to be considered the Day of Ukrainian Advocacy.

Література:

  1. Проф. И. А. Малиновский. Памяти учителя (Опыт характеристики ученой и преподавательской деятельности проф. М. В. Владимирского-Буданова) / под редакцией и с предисловием В. А. Попелюшка. Острог, 2013. 58 с.
  2. Дашкевич Я. Как Московия украла историю Киевской Руси-Украины / доклад доктора исторических наук/. URL : http://oleg-leusenko.livejornal.com//1361141.html (дата звернення : 30.11.2019).
  3. Адвокатура России : учебное пособие. Москва : Камерон, 2005. 528 с.
  4. Проф. Микола Чубатий. До історії адвокатури // Ювилейний альманах Союзу Українських Адвокатів. Львів, 1934.
  5. Ірина Василик. Сторінка української адвокатури в історичній ретроспективі // Нова Україна. 2014. № 14.
  6. Світлана Блащук. Судочинство та інститут захисту в Древній Русі // Адвокатура України: історія і сучасність. Київ ; Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка. 2013. 153 с.
  7. Адвокатура України : навчальний посібник : у 2 кн. / за ред. доктора юридичних наук, проф. С. Я. Фурси. Київ : Видавець Фурса С. Я. ; КНТ, 2007. Кн. 1. 940 с.
  8. Адвокатура України : навч. посіб. / В. К. Шкарупа, О. В. Філонов, А. М. Титов, Ю. Я. Кінаш ; за ред. В. К. Шкарупи. Київ : Знання, 2007. 398 с.
  9. Попелюшко В. О. Виникнення та інституційне становлення адвокатури Франції. Адвокат. 2011, № 1 (124).
  10.  Васьковский Е. В. Организация адвокатуры. Т. 1. Очерк всеобщей истории адвокатуры. СПб. Типографія П. П. Сойкина. 1893. 476 с.
  11.  Велика українська юридична енциклопедія : у 20 т. / Харків : Право, 2016.
  12.  Проф. М. Ф. Владимирский-Буданов. Обзор истории русского права. Ростов-на-Дону : Феникс, 1995. 640 с.
  13. Акад. О. Малиновський. Стародавній державний лад східних словян і його пізніші зміни. У Києві. З друкарні Всеукраїнської Академії Наук. 1929. 247 с.
  14. Троцина Константин. Исторія судъбныхъ учреждений в Россіи. Спб. 1851. 387 с.
  15. Максимейко Н. А. Русская Правда и литовко русское право // Сборник статтей по истории права, посвященный М. Ф. Владимирскому-Буданову его учениками и почитателями. Киев. 1901. С. 382−395.
  16. Кульчицький В. С., Настюк М. І., Тищик Б. Й. Історія держави і права України. Львів : Світ, 1996. 296 с.
  17. Малиновский І. Лекціи по исторіи русскаго права. Ростовъ н-Дону : Единение, 1918. 488 с.
  18. Тальберг Д. Г. Русское уголовное судопроизводство. Пособие къ лекциям. Киевъ. 1880. Томъ первый. 380 с.
  19. Очерки исторіи русскаго права. Исторія уголовнаго права и судопроизводства (По лекціям проф. М. Дьяконова). Юрьев, 1905. 139 с. 
  20. Василь Інкін. Інститут співприсяжництва та громадські сільські суди в галицькій звичаєвій практиці XVI−XVIII ст. порівнянно з Руською Правдою. URL : http:www.franko.lviv.ua\Subdivisions\um1\Statti\1-inkin%20vasjl.htm (дата звернення: 5.12.2019).
  21. Василій Демченко. О показанияхъ свидътелей как доказательствъ по дъламъ судебнымъ, по рускому праву до Петра Великаго. Кіевъ. Въ Университетской Типографіи. 1859. 107 с.
  22. Білецький Леонід. Руська Правда й історія її написання. Вінніпеґ, 1993. 166 с.
  23. Иванышев Н. О. древнихъ сельскихъ общинахъ въ Югозападной Россіи. Киевъ. Въ типографіи Федорова и Мин., 1863. 72 с.
  24. Бедрій М. М. Копні суди на українських землях у XIV−XVIII ст. ; Львів : Галицький друкар, 2014. 264 с.
  25. Щербицкій О. В. Суды въ бывшемъ Великом Княжестве Литовском. Вильна, 1912. 78 с.
  26. Статути Великого князівства Литовського : у 3-х томах. Том 1. Статут Великого князівства Литовського 1529 року / за ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова. Одеса : Юридична література, 2002. 464 с.
  27. Статут Великого князівства Литовського 1588 р. : репринтне видання 1854 р. Київ : Фенікс, 2008. 440 с.
  28. Степан Борисенок. Утворення професійної адвокатури в Литовсько-руській державі. // Праці Комісії для виучування історії західно-руського та вкраїнського права. Випуск третій, за редакцією Голови Комісії академіка Н. П. Василенка. У Києві. З друкарні Української Академії Наук. 1927. С. 84−149.
  29. Малиновскій І. Учение о преступленіи по Литовскому Статуту. Типографія Императорскаго Университета св. Владимира. 1894. 213 с.
  30. Статути Великого князівства Литовського. У 3-х томах. Том 2. Статут Великого князівства Литовського 1566 року / за ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова. Одеса : Юридична література, 2003. 540 с.
  31. МаксимейкоН. А. Сеймы литовско-русскаго государства до Люблинсой уніи 1569 г. Харьковъ, 1902. 205 с.
  32. Див. про це докладніше: В. О. Попелюшко. Щодо питання про зародження та становлення адвокатури України // Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право». 2016, № 1 (13). URL : http://1j.oa.edi.ua\artikles\2016\16pvosau.pdf (дата звернення: 7.12.2019).

Works Cited