Вісник Академії адвокатури України

2019 • Том 16 • Число 1(42)

УДК | UDC : 343.98
DOI: 10.37692/visnyk.aau.16.1(42).55-63
Посилання | Cite as:

Аналіз банківських операцій як інструмент формування слідчих версій та планування подальших слідчих дій. Вісник Академії адвокатури України. . Том 16. Число 1(42). С. 5563.
DOI: 

Ключові слова | Keywords:

Надійшла до редакції:
Оприлюднена онлайн: 10 жовтня 2019

Copyright © 2019 Бойко А.

Creative Commons Ця стаття розповсюджується на умовах Ліцензії Creative Commons Із зазначенням авторства — Некомерційна 4.0 Міжнародна

Link to Аналіз банківських операцій як інструмент формування слідчих версій та планування подальших слідчих дій

Аналіз банківських операцій як інструмент формування слідчих версій та планування подальших слідчих дій

— у досудовому розслідуванні злочинів в сфері закупівель послуг з розробки програмної продукції

А. Бойко

А. Бойко

• аспірант
Академія адвокатури України

Анотація | Abstract

В статті автором, на основі практичного досвіду та спеціальної літератури розглядаються можливості формування слідчих версій та планування слідчих дій у досудовому розслідуванні злочинів в сфері державних закупівель за допомогою аналізу банківських операцій виконавця. Зроблений висновок про можливість автоматизованої обробки значних обсягів банківської інформації, групування банківських операцій за ключовими ознаками, їх аналізу, виявлення сумнівних операцій, формування слідчих версій та планування подальших слідчих дій.

Постановка проблеми

Не зважаючи на значні зусилля держави і суспільства у боротьбі з корупційними схемами розкрадання бюджетних коштів при здійсненні державних закупівель, проблема наразі вирішеною вважатися не може. Одними з найбільш складних для виявлення й розкриття є злочини в сфері державних закупівель послуг з розробки програмної продукції через їх складність, наукоємність та інші специфічні особливості, не притаманні іншим протиправним посяганням.

Корупційні схеми (хабарі, так звані «відкати»), які супроводжують такі злочини, в першу чергу підривають авторитет державної влади, сприяють посиленню невдоволення населення і негативно впливають на соціально-економічну обстановку в Україні. Крім того, вони несуть в собі загрози обороноздатності, розвитку сприятливого інвестиційного клімату, стійкості національної фінансової системи, міжнародної репутації держави в цілому, збільшення обсягів грошових коштів у тіньовому обігу.

В Україні проблеми протидії злочинам та правопорушенням у сфері державних закупівель розглядали: А. В. Баб’як [1], С. Н. Баліна [2], І. Л. Близнюк [2], В. І. Василинчук [3; 5; 6; 9], В. В. Дараган [4; 9], Т. В. Дученко, В. В. Коряк [6; 9], В. Є. Лук’янчикова [2], В. Л. Ортинський [1], Ю. І. Пивовар [7], М. Г. Риков [8], О. Б. Сахарова [2], Л. П. Скалозуб [3; 5; 6; 8], В. Р. Сливенко [5; 6; 8; 9], В. П. Сокірко [9], О. С. Хмара та ін.

Досудове розслідування злочинів в сфері державних закупівель послуг з розробки програмної продукції потребує від слідчого, його процесуального керівника, слідчого судді певних знань (або допомоги спеціаліста) для аналізу значних обсягів інформації, ключовою з яких є інформація про рух коштів бюджетних коштів від розпорядника до їх кінцевого злочинного привласнювача. Більшість дослідників даної проблеми зосереджували свою увагу на аналізі даних і документів розпорядника бюджетних коштів, який виступає замовником товарів, робіт чи послуг, хоча при розслідуванні злочинів в сфері державних закупівель послуг з розробки програмної продукції найбільш ретельного аналізу потребує інформація про рух коштів саме виконавця такого замовлення, оскільки вона дає можливість слідчому скласти достеменну картину злочину в її деталях, виявити способи і шляхи виведення в «тінь» державних коштів, їх подальшого незаконного привласнення, завищення собівартості робіт, заниження бази оподаткування тощо [10, с. 315–365].

Мета дослідження

Метою статті є визначення основних напрямів аналізу банківських операцій виконавця послуг з розробки програмної продукції у досудовому розслідуванні злочинів в сфері державних закупівель, їх групування, формування слідчих версій на основі такого аналізу, планування проведення слідчих дій, а також способів автоматизації обробки слідчим значних обсягів банківської інформації.

Виклад основного матеріалу

Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України (далі – КПК) сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК.

Одним з найбільш цінних і змістовних доказів у розслідуванні злочинів в сфері державних закупівель послуг з розробки програмної продукції є документи (відомості), які відображають рух коштів підприємств, що здійснюють за державний кошт таку розробку програмної продукції [11; 12; 13].

Отримати такі документи (відомості) можна шляхом:

  • тимчасового доступу до документів, що містять банківську таємницю, з можливістю вилучення належним чином завірених їх копій в паперовому та електронному вигляді в порядку ст.163 КПК [14; 15];
  • вилучення документів на паперових чи електронних носіях в ході проведення обшуку в порядку ст. 234 КПК;
  • отримання документів (відомостей) в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій в порядку ст.ст. 261–264, 2691, 272, 275 КПК;
  • отримання документів (відомостей) в ході здійснення оперативно-розшукових заходів тощо.

Глибокий аналіз банківських операцій підприємства може стати потужним інструментом формування слідчих версій та планування подальших слідчих дій у досудовому розслідуванні злочинів в сфері державних закупівель послуг з розробки програмної продукції. Метою такого аналізу може бути:

  • виявлення господарських зв’язків розробника програмної продукції;
  • виявлення обсягів господарських операцій підприємства і частки в них операцій з розробки програмної продукції;
  • виявлення структури доходів і видатків та їх співвідношення;
  • виявлення наявності (відсутності) необхідних ресурсів (орендованих приміщень, технічних засобів, необхідної кількості персоналу) тощо.

Аналіз окремих банківських операцій виконавця

Будь-яка банківська операція має чотири основних параметри: дата здійснення операції; сума операції; кореспондент (контрагент) та призначення платежу.

Кожен з цих параметрів несе певну корисну для слідчого інформацію, а у сукупності вони допомагають скласти загальну картину вчиненого злочину.

При аналізі дати здійснення банківських операцій слід звернути увагу на:

  • регулярні (систематичні) платежі (заробітна плата, податки і збори, інші обов’язкові платежі, орендні платежі, погашення кредитних зобов’язань, платежі, пов’язані з обслуговуванням транспорту, офісу і офісної техніки, операційні витрати тощо);
  • періодичні платежі (розрахунки із замовниками за довгостроковими контрактами, розрахунки із субпідрядниками, страхові платежі, оплата реєстраційних дій, послуг експертних організацій, послуг з оцінки майна і майнових прав тощо);
  • разові платежі (одноразова закупівля товарів, робіт, послуг або кількаразова закупівля протягом незначного періоду);
  • попередні розрахунки (оплата товарів, робіт, послуг до їх надання);
  • близькі (пов’язані) у часі платежі (переказ коштів практично у повному обсязі на рахунки сторонніх організацій безпосередньо (у той же або наступний день) після їх отримання від замовника);
  • швидкі розрахунки (отримання або сплата коштів за надані послуги безпосередньо у день укладення договору про їх надання або протягом незначного часу після їх укладення);
  • граничні розрахунки (отримання бюджетних коштів за надані товари роботи послуги в останні дні бюджетного (податкового) періоду);
  • прострочені розрахунки (платежі, проведені за зобов’язаннями, строк виконання яких та/або позовна давність за якими сплили).

При аналізі сум банківських операцій слід звернути увагу на:

  • обсяги доходів, особливо обсяги доходів, отриманих від державних підприємств, бюджетних установ і організацій;
  • обсяги, структуру і динаміку розходів;
  • обсяги і структуру і динаміку бюджетних платежів;
  • обсяги і співвідношення витрат на оплату праці і оплату послуг сторонніх (субпідрядних) організацій;
  • обсяги і співвідношення «зовнішніх» і «внутрішніх» (розрахунки між пов’язаними з виконавцем особами) витрат;
  • обсяги і співвідношення прямих і загальновиробничих витрат тощо.

При аналізі кореспондентів (контрагентів) слід звернути увагу на:

  • наявність серед контрагентів сумнівних (конвертаційні центри, «податкові ями», новостворені тощо) підприємств;
  • наявність серед контрагентів пов’язаних із виконавцем та/або із замовником осіб (пов’язаних через володіння, управління, родинні зв’язки, спільні бізнес-інтереси, адреси реєстрації тощо);
  • наявність серед контрагентів їх посадових осіб фігурантів кримінальних проваджень;
  • наявність серед контрагентів їх посадових осіб суб’єктів господарських, адміністративних, цивільних спорів тощо.

При аналізі призначення платежу слід звернути увагу на:

  • вид платежу (бюджетний чи позабюд­­жетний); 
  • предмет платежу (вид товару, робіт, послуг, за які розраховується виконавець, заробітна плата, податки, розрахунки із субпідрядниками, оплата експертиз, оцінок майна / майнових прав, реєстраційних дій, правової допомоги, тендерних забезпечень, судових зборів, комісій банку, офісні витрати, благодійні внески, фінансова допомога, сплата штрафних санкцій, оплата корпоративних свят тощо);
  • вид витрат (виробничі чи невиробничі, прямі чи накладні тощо);
  • джерело зобов’язань (реквізити), за якими проводиться розрахунок (договір, акт здачі-приймання послуг, рахунок-фактура, накладна тощо).

Групування банківських операцій та автоматизація цього процесу

Аналіз кожної операції дозволяє у подальшому з метою аналізу господарської діяльності підприємства групувати банківські операції за їх спільними ознаками:

  • за певні періоди (місяць, квартал, рік, період виконання конкретного етапу проекту тощо);
  • за розміром доходів і витрат (незначні, середні, значні, великі, визначальні);
  • за контрагентів, групах контрагентів (співвиконавці, постачальники, сервісні організації, орендодавці, банківські установи тощо);
  • за призначенням платежів (дохід від продажу товарів, робіт, послуг, бюджетні платежі, оплата праці, розрахунки із субпідрядниками, витрати на оренду майна, транспортні витрати, офісні витрати, банківські витрати тощо а також доходи і витрати за окремими проектами тощо).

Приблизний обсяг банківських операцій (транзакцій) середнього підприємства, що надає послуги з розробки програмної продукції, з річним оборотом до 100 мільйонів гривень складає близько 3000 транзакцій. Обробити і згрупувати за певними ознаками таку кількість інформації вручну досить складно. Проте, з використанням стандартного програмного забезпечення MS Office така задача може бути швидко і ефективно вирішена на рівні слідчого, що володіє елементарними навичками роботи з таблицями Microsoft Excel [16].

Крім стандартних функцій і процедур Microsoft Excel «оздоблений» потужним інтегрованим середовищем розробки програмного забезпечення Microsoft Visual Basic. За допомогою цього програмного середовища можна створити функцію аналізу текстових змінних (призначення платежу, контрагент тощо). Така функція автоматично аналізує текстову змінну на наявність чи відсутність в ній завданої користувачем комбінації текстових змінних (ключових слів) за визначеним користувачем критерієм (Or або And) і отримує значення, визначене користувачем для таких комбінацій ключових слів.

Аргументами функції є:

  • текстова змінна, що підлягає аналізу;
  • масив (таблиця) даних з набором ключових слів, критерієм аналізу та результатом аналізу, що відповідає комбінації ключових слів.

Далі наводимо приклад функції Microsoft Visual Basic «Аналіз Масиву» та масиву даних (ключових слів) для аналізу й групування банківських операцій підприємства за параметром «Призначення платежу».

Function АналізМасиву(АнОб, АнМас As Variant)
АнОб1 = LCase(АнОб)
АнМас1 = АнМас
k = UBound(АнМас1, 1)
n = UBound(АнМас1, 2)
For i = 1 To k
    M = 0
    l = 1
    If АнМас1(i, 2) > 0 Then l = n - 2
For j = 3 To n
If АнМас1(i, j) = " " And АнМас1(i, 2) = 0 Then M = M - 1
If InStr(АнОб1, АнМас1(i, j)) > 0 Then M = M + 1
Next j
If M >= l Then
    АналізМасиву = АнМас1(i, l)
    i = k
End If
Next i
If АналізМасиву = 0 Then АналізМасиву = " "
End Function
Масив даних для аналізу параметру «Призначення платежу»
Результат аналізу Тип порівняння (0-Or/1-And) 1 2 3 4
Банківські витрати 1 списання коміс    
Банківські витрати 1 коміс по рах    
ПДВ 1 101 поповн    
Поповнення власного рахунку 1 поповн власн рахун  
Поворотна фінансова допомога 1 поворотн допом    
Послуги з інформатизації 1 посл інформа    
Агентські послуги 1 посл просув ринк  
Послуги з оренди 1 оренд      
Комунальні платежі 1 комунальн      
Винагорода повіреному 1 винагор повір    
Єдиний соціальний внесок 1 101 есв    
Заробітна плата 1 військ збір    
Заробітна плата 1 пдфо      
Заробітна плата 1 зароб плат    
Заробітна плата 1 компенс відпуст    
Витрати на відрядження 1 аванс звіт    
Банківська гарантія 1 банків гарант    
Заробітна плата 1 алімент      
Абонентські послуги 1 абон послуг    
Послуги із супроводження ПП 1 супроводж      
Тендерні витрати 1 документац      
Постачання ПП 1 постачання      
Постачання ПП 1 оплата програм    
Податки 1 подат      
Помилково отримані кошти 1 помилк      
Постачання обладнання  0 обладнан сервер комплектуюч Накопичувач
Закупівля канцелярських товарів  0 канцтов візитки пакети Папір
Офісні витрати  0 підписк реклам жалюз Воду
Будівельні роботи  0 електромонтаж технічне обслуговування створення системи контролю  

Аналіз згрупованої інформації про рух коштів підприємства

Згруповані дані про банківські операції підприємства дають можливість скласти уяву про такі параметри його господарської діяльності:

  • загальні обсяги господарських операцій з розробки і постачання програмної продукції;
  • обсяги господарських операцій по конкретних проектах та для конкретного замовника;
  • кількість одночасно виконуваних проектів, їх вартість;
  • фактичну собівартість розробки програмної продукції;
  • наявність чи відсутність виробничої бази, достатньої для виконання проектів з розробки програмної продукції;
  • наявність чи відсутність кваліфікованого персоналу, достатнього для виконання проектів з розробки програмної продукції;
  • можливості штучного завищення собівартості робіт (послуг) з розробки програмної продукції;
  • можливості штучного заниження податкових зобов’язань підприємства;
  • наявність чи відсутність каналів переведення безготівкових бюджетних коштів у готівку;
  • співвідношення прямих і непрямих витрат підприємства при виконанні проектів з розробки програмної продукції;
  • співвідношення обсягів власних послуг підприємства і послуг субпідрядних організацій при виконанні проектів з розробки програмної продукції;
  • своєчасність і повнота виконання зобов’язань підприємством, включаючи зобов’язання перед бюджетом тощо.
Можливі висновки з аналізу банківських операцій виконавця та їх наслідки
Банківська операція виконавця Можлива злочинна мета (як версія) Необхідні слідчі (розшукові) дії, інші процесуальні дії
1. Переказ коштів на рахунки «конвертаційних» центрів за нібито виконані роботи з розробки ПП, його доопрацювання, модернізацію, тестування тощо. Переведення безготівкових бюджетних коштів у готівку для їх подальшого привласнення і передачі в якості хабара посадовим особам замовника.
Незаконне заниження податкових зобов’язань виконавця.
Штучне завищення собівартості розробки ПП.
Розкриття і аналіз банківської інформації про рух коштів співвиконавця.
Тимчасовий доступ до документів співвиконавця (договірної, технічної, кадрової, бухгалтерської, та іншої документації).
Допит посадових осіб підприємства та безпосередніх виконавців робіт.
Обшук у приміщеннях підприємства з вилученням документів, зняттям інформації з технічних засобів, виявленням і вилученням інших доказів злочинної діяльності.
2. Переказ коштів на рахунки фізичних осіб-підприємців за нібито виконані роботи з розробки ПП, його доопрацювання, модернізацію, тестування тощо. Переведення безготівкових бюджетних коштів у готівку для їх подальшого привласнення і передачі в якості хабара посадовим особам замовника.
Незаконне заниження податкових зобов’язань виконавця.
Штучне завищення собівартості розробки ПП.
Розкриття і аналіз банківської інформації про рух коштів ФОП.
Тимчасовий доступ до документів ФОП (договірної, технічної, кваліфікаційної, бухгалтерської, та іншої документації).
Допит ФОП.
Обшук робочого місця і оселі ФОП із вилученням документів, зняттям інформації з технічних засобів, виявленням і вилученням інших доказів злочинної діяльності.
3. Переказ коштів на рахунки «кишенькових» підприємств приватної форми власності, що контролюються посадовими особами замовника, за нібито виконані роботи з розробки ПП, його доопрацювання, модернізацію, тестування тощо. Передача хабара посадовим особам замовника у безготівковій формі.
Незаконне заниження податкових зобов’язань виконавця.
Штучне завищення собівартості розробки ПП.
Розкриття і аналіз банківської інформації про рух коштів співвиконавця.
Тимчасовий доступ до документів співвиконавця (договірної, технічної, кадрової, бухгалтерської, та іншої документації).
Допит посадових осіб підприємства та безпосередніх виконавців робіт.
Обшук приміщень підприємства з вилученням документів, зняттям інформації з технічних засобів, виявленням і вилученням інших доказів злочинної діяльності.
4. Переказ коштів на рахунки пов’язаних із виконавцем (спільним володінням, управлінням, родинними зв’язками тощо) підприємств за нібито виконані роботи з розробки ПП, його доопрацювання, модернізацію, тестування тощо. Штучне завищення собівартості розробки ПП. Розкриття і аналіз банківської інформації про рух коштів співвиконавця.
Тимчасовий доступ до документів співвиконавця (договірної, технічної, кадрової, бухгалтерської, та іншої документації).
Допит посадових осіб підприємства та безпосередніх виконавців робіт.
Обшук приміщень підприємства з вилученням документів, зняттям інформації з технічних засобів, виявленням і вилученням інших доказів злочинної діяльності.

Проведення такого аналізу банківських операцій виконавця на початковому етапі розслідування дозволить слідчому визначити спрямування розслідування, планування проведення подальших слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, залучення спеціалістів та ін., що суттєво впливає на ефективність розслідування зазначеної категорії злочинів. 
 

Література:

  1. Попередження та розкриття злочинів, пов’язаних з порушенням бюджетного законодавства : навч. посібник / В. Л. Ортинський, В. П. Захаров, В. А. Некрасов, А. В. Баб’як. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, «Атлас», 2009. 199 с.
  2. Близнюк І. Л., Сахарова О. Б., Баліна С. Н., Лук’янчикова В. Є. Запобігання злочинним проявам під час здійснення державних закупівель товарів, робіт та послуг : метод, рек. Київ : Держ. наук.-дослід. ін-т МВС України, 2007. 38 с.
  3. Скалозуб Л. П., Василинчук В. І. Протидія правопорушенням при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти. Митна справа : Науково-аналітичний журнал з питань митної справи та зовнішньоекономічної діяльності. 2007. № 5. С. 72–76.
  4. Дараган В. В. Сучасний стан наукової розробки проблем протидії злочинам в сфері державних закупівель. URL : http://www.lsej.org.ua/1_2014/40.pdf
  5. Скалозуб Л. П., Василинчук В. І., Сливенко В. Р. Збірник методичних рекомендацій з викриття та документування злочинів у бюджетній сфері : [методичні рекомендації]. Київ : МВС України, 2009. 427 с.
  6. Протидія злочинам у сфері економіки: метод, рек. [Скалозуб Л. П., Коряк В. В., Сливенко В. Р., Василинчук В. І., Алексійчек М. М.] ; за заг. ред. О. М. Джужі. Київ, 2012. 288 с.
  7. Пивовар Ю. І. Взаємодія органів міліції і органів фінансового контролю у протидії зловживанням і корупційним явищам у сфері державних закупівель. Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). 2007. № 15. С. 77–88.
  8. Риков М. Г., Сливенко В.Р . Організаційні засади протидії підрозділами ДСБЕЗ МВС України злочинних проявів при здійсненні державних закупівель. Організація інформаційно-аналітичної роботи підрозділів ДСБЕЗ МВС України у протидії економічним злочинам: доповіді провідних вчених, представників громадськості, державних службовців та працівників підрозділів ДСБЕЗ на міжвідомчому семінарі-нараді / Відп. ред. Л.П. Скалозуб, В. І. Василинчук, В. Д. Сапсай. Київ, 2009. С. 27–36.
  9. Протидія підрозділами ДСБЕЗ МВС України злочинам під час проведення державних закупівель на підприємствах залізничного транспорту / [В. В. Коряк, В. Р. Сливенко, В. І. Василинчук, В. П. Сокірко, В. В. Дараган] ; за заг. ред. О. М. Джужі. Київ, 2011. 94 с.
  10. Гончаренко В. Г. Кибернетика в уголовном судопроизводстве / В кн. Вибране. Київ : Прецедент, 2011. С. 315–364.
  11. Про банки і банківську діяльність : Закон України від 07 грудня 2000 р. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 5-6, ст. 30. URL : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2121-14
  12. Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» : наказ Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318. Офіційний Вісник України. 2000, 3 від 04.02.2000. URL : https://zakon.help/law/318
  13. Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» : наказ Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73. Офіційний Вісник України. 2013, 19 від 19.03.2013, ст. 665. URL :  http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0336-13
  14. Про затвердження Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці : Постанова Правління Національного банку України від 14 липня 2006 р. URL : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0935-06
  15. Кримінальний процес : підруч. / За заг. ред. В. В. Коваленка, Л. Д Удалової, Д. П. Письменного. Київ : Центр учбової літератури, 2013. 544 с.
  16. Михеев Р. VBA программирование в MS Office для пользователей. URL : http://www.askit.ru/custom/vba_office/vba_office_info.htm

Works Cited