Вісник Академії адвокатури України

Рецензування • Політика рецензування

Політика рецензування

Дана політика встановлює правила і процедури рецензування статей

Усі Дослідницькі статті, що подаються до Вісника, підлягають подвійному сліпому рецензуванню. Подвійне сліпе рецензування означає, що ні автор, ані рецензенти не знають про особу один одного. Подані для публікації Рецензії на книги, нариси про Новели у праві та правовій політиці та Дебати (погляньте на сторінку Рубрики) переглядаються редакторами та/або членами Редакційної колегії.

Попередній редакційний перегляд

Після отримання рукопису редактори попередньо оцінюють, чи відповідає він профілю журналу (див. Мета та тематика) та чи відповідає основним стандартам якості.

Процедура рецензування

Якщо рукопис проходить попередню редакційну перевірку, наступним кроком є подвійне сліпе рецензування з залученням двох рецензентів, які мають відповідну наукову ступінь/вчене звання та є фахівцями з тематики дослідження. Як правило, один з рецензентів є членом Редакційної колегії, а інший є незалежним експертом. У виняткових випадках може бути залучений лише один рецензент.

Метод подвійного сліпого рецензування ґрунтується на обопільній анонімності. Заходи щодо забезпечення анонімності описані у відповідному розділі.

Рецензування статті здійснюється в електронній формі, до якої мають доступ лише рецензенти та члени редакції. Форма включає такі розділи: Оцінка змісту статті; Оцінка методології та методики дослідження; Оцінка висновків до статті; Оцінка анотації, бібліографії, структури та стилю статті.

Основними критеріями, за якими слід оцінювати статтю, є наступні:

  1. Наукова цінність рукопису.
  2. Нагальність та актуальність.
  3. Логічна послідовність, структурованість і читабельність.
  4. Наскільки повно і переконливо дискутуються та аналізуються розглянуті питання.
  5. Чи підтверджуються висновки наведеними джерелами та отриманими автором даними.
  6. Чи є використання джерел інформації (література, статистика, соціологія тощо) сумлінним та методологічно прийнятним.
  7. Чи є бібліографія задовільною та чи відповіднає оформлення тексту редакційним керівництвам.

Рецензент, природно, може змінювати цей список або додавати свої власні критерії, вказуючи це у відповідних коментарях.

Як висновок, рецензентів проситимуть визначити, чи він або вона:

  • рекомендує рецензовану статтю до друку без змін (це означає, що матеріал готовий перейти в стадію літературного редагування)
  • рекомендує рецензовану статтю з незначним доробками (це означає, що матеріал потребує несуттєвих змін, які можуть бути внесені редактором)
  • рекомендує статтю до друку за умови суттєвого доопрацювання згідно із зауваженнями рецензента (це означає, що матеріалу потрібні значні зміни і другий раунд рецензування)
  • пропонує рекомендувати автору надіслати матеріал в інший журнал (це означає, що швидше за все цей матеріал не відповідає профілю Вісника; можливо, варто розглянути можливість його публікації в електронному Часописі Академії)
  • не рекомендує рецензовану статтю до друку

Остаточне рішення

Редактор приймає остаточне рішення з огляду на рекомендації рецензентів щодо прийняття/відхилення рукопису. У неоднозначних ситуаціях остаточне рішення приймає Редакційна колегія шляхом голосування.